Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
роздряпувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обдиратися — а/юся, а/єшся, недок., обде/ртися і обідра/тися, обдеру/ся, обдере/шся, док. 1) Роздряпувати собі чим небудь шкіру, тіло. 2) перев. док. Порвати, зносити до краю свій одяг; обноситися, обірватися. 3) перев. док., розм. Те саме, що порватися. 4)… … Український тлумачний словник
роздряпати — див. роздряпувати … Український тлумачний словник
роздряпування — я, с. Дія за знач. роздряпувати … Український тлумачний словник
роздряпуватися — уюся, уєшся, недок., роздря/патися, аюся, аєшся, док. 1) Сильно, до крові дряпати себе; вкривати свою шкіру подряпинами. 2) тільки недок. Пас. до роздряпувати … Український тлумачний словник
розкопирсувати — ую, уєш, недок., розкопирса/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Те саме, що розколупувати 1). 2) Роздряпувати (болячку, рану, прищ і т. ін.). Розкопирсати виразку. || перен. Спричинювати моральні страждання, душевний біль … Український тлумачний словник
дряпати — I = дряпонути (чіпляти, шкребти чимсь гострим, твердим якусь поверхню, часто залишаючи подряпини), дряпонути, шкрябати, шкрябнути, дряпатися, дерти, драти, скородити; роздряпувати, роздряпати, роздирати, роздерти, розідрати, обдирати, обдерти,… … Словник синонімів української мови
пажерити — жерю, риш, Пр. Дряпати, царапати; роздряпувати до крові … Словник лемківскої говірки
